неділя, 19 грудня 2021 р.

Про ступінь «Фаховий молодший бакалавр»

 

Про ступінь «Фаховий молодший бакалавр»

Фаховий молодший бакалавр – це освітньо-професійний ступінь, що здобувається на рівні фахової передвищої освіти.

Підготовка фахових молодших бакалаврів здійснюється за освітньо-професійними програмами розробленими відповідно до тих самих галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка й фахівців з вищою освітою.

Навчання фахових молодших бакалаврів зазвичай здійснюють заклади фахової передвищої освіти (фахові коледжі), однак це можуть робити також заклади професійно-технічної освіти (професійні училища та ліцеї) та вищої освіти (інститути, університети) за наявності відповідної ліцензії.

Типи закладів фахової передвищої освіти

Навчальний заклад отримує статус закладу фахової передвищої освіти, якщо він має ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері фахової передвищої освіти і така діяльність є для нього основною.

Такі заклади освіти можуть бути бюджетними, неприбутковими або прибутковими. Залежно від того, хто є засновником, вони можуть бути державними, комунальними або приватними.

Є три типи закладів фахової передвищої освіти:

  • фаховий коледж;
  • військовий коледж сержантського складу;
  • фаховий коледж із специфічними умовами навчання.

Фаховий коледж

Фаховий коледж – це заклад освіти, який провадить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям фахової передвищої освіти. Він може забезпечувати поєднання теоретичного навчання з практичним навчанням на робочих місцях, а також проводити дослідницьку, творчу мистецьку, або спортивну діяльність.

Фаховим коледжем може бути як окремий заклад освіти, так і структурний підрозділ університету, інституту чи іншої юридичної особи.

Крім фахової передвищої освіти, фаховий коледж також може забезпечувати здобуття базової загальної середньої освіти. Це можливо, якщо він:

  • надає фахову спеціалізовану передвищу освіту мистецького, спортивного чи військового спрямування;
  • має відповідну ліцензію;
  • навчає відповідно до «наскрізної» (тобто такої, що розроблена для одного і для декількох рівнів освіти) освітньо-професійної програми, яка передбачає зарахування осіб з початковою загальною середньою освітою для навчання на фахового молодшого бакалавра.

Військовий коледж та коледж зі специфічними умовами навчання

Військовий коледж та фаховий коледж із специфічними умовами навчання відрізняються від звичайного фахового коледжу специфікою навчання та спрямуванням наукових досліджень.

Так військовий коледж сержантського складу може поєднувати теоретичне навчання з практичною військовою підготовкою, а також проводити відповідні прикладні наукові дослідження.

Фаховий коледж із специфічними умовами навчання може поєднувати теоретичне навчання курсантів з практичною підготовкою, яка буде необхідною для їхньої подальшої роботи в Міністерстві внутрішніх справ, Національній поліції, інших органах що діють у сфері охорони державного кордону, цивільного захисту та кримінально-виконавчої системи, а також проводити відповідні прикладні наукові дослідження.

Хто може здобувати фахову передвищу освіту

Вступити на навчання до коледжу та здобувати фахову передвищу освіту можуть особи, які мають:

  • базову або повну загальну середню освіту (тобто після 9-го або 11-го класу);
  • професійно-технічну освіту (на основі рівня «кваліфікований робітник»);
  • фахову передвищу освіту;
  • вищу освіту.

Особи, які ще не здобули профільної середньої або професійної (професійно-технічної) освіти називаються учнями, а інші здобувачі фахової передвищої чи вищої освіти – студентами. Особи які навчаються у військових коледжах та фахових коледжах із специфічними умовами навчання називаються курсантами.

Учні фахових коледжів, які поступили на основі базової середньої освіти (після 9-го класу), зобов’язані одночасно з фаховою передвищою освітою здобувати також профільну середню освіту професійного спрямування або повну загальну середню освіту та отримати документ про її здобуття.

Особа, яка здобула ступінь «фаховий молодший бакалавр», може продовжити навчання та здобути вищу освіту, у тому числі за скороченою програмою підготовки.

Обсяги та строки навчання

Обсяг освітньо-професійної програми фахового молодшого бакалавра визначається у кредитах Європейської кредитно трансферної-накопичувальної системи (ЄКТС).

Один кредит становить 30 годин, а для заочної форми навчання його обсяг може бути меншим – 25 годин. Максимальне річне навантаження на студента не може становити більше ніж 60 кредитів на рік (тобто 30 кредитів на семестр або 20 на триместр).

Для того, щоб стати фаховим молодшим бакалавром, студент повинен протягом навчання у коледжі набрати кредити ЄКТС у кількості, яка залежить від рівня освіти вступника.

Так, якщо вступник має базову середню освіту (тобто вступає після 9 класу), то для того щоб стати фаховим молодшим бакалавром він повинен набрати 240 кредитів ЄКТС та провчитися 4 роки.

Якщо студент має профільну середню освіту за відповідним або спорідненим профілем, то йому достатньо буде отримати 120-180 кредитів (2-2,5 роки навчання). При цьому, до 60 з цих кредитів можуть бути перезараховані, якщо він вже складав аналогічні предмети за попереднім місцем навчання (тобто можна буде не складати повторно до 15-20 навчальних дисциплін обсягом по 3-4 кредити).

Якщо ж студент вже має професійну (професійно-технічну) освіту, фахову передвищу або вищу освіту, то кількість необхідних кредитів визначається відповідним фаховим коледжем з урахуванням визнання раніше здобутих результатів навчання. Обсяг такої програми становить не менше 50 відсотків загального обсягу освітньо-професійної програми на основі профільної середньої освіти, тобто не менше ніж 60-90 кредитів (1-1,5 роки навчання).

Інші умови та особливості здобуття фахової передвищої освіти визначаються Законом України «Про фахову передвищу освіту».

За матеріалами сайту  https://osvita.ua/mlbachelor/fmb-doroznya-karta/69931/

Цифрова компетентність учителів

 

У МОН визначили, як розвивати цифрову компетентність учителів

Міністерством освіти затверджена типова програма підвищення кваліфікації педагогічних працівників з розвитку цифрової компетентності.

Документ має на меті підвищення цифрової компетентності вчителів шкіл, їх підготовку до подальшої роботи з урахуванням основних напрямів державної політики в галузі освіти, зокрема її цифровізації.

Основними завданнями програми є поглиблення знань вчителів із питань безпеки у цифровому освітньому середовищі школи, удосконалення розуміння особливостей організації освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання, розвиток здатності вчителів критично оцінювати достовірність та надійність інформаційних джерел.

Окрім того, програма має сприяти розвитку в учителів уміння підтримувати комунікацію, співпрацю, вирішувати професійні проблеми за допомогою використання цифрових технологій, мотивувати їх до навчання впродовж життя за допомогою цифрових технологій, мотивувати вчителів до створення та поширення нових електронних освітніх ресурсів із відповідних предметів або курсів тощо.

Зміст програми підвищення з розвитку цифрової компетентності складається з 5 модулів, кожен з яких містить декілька тем.

Загальна кількість годин, передбачених на теоретичну, практичну та самостійну роботу, складає 150 годин.

Очікується, що за результатами навчання вчителі, які пройдуть курс підвищення кваліфікації, усвідомлюватимуть потенціал цифрових технологій і будуть зацікавлені у їх дослідженні для підвищення ефективності професійної діяльності; впевнено, творчо та критично використовуватимуть низку цифрових технологій для підвищення якості власної професійної діяльності; критично ставитимуться до відповідності сучасних цифрових технологій педагогічної діяльності.

Закладам післядипломної педагогічної освіти рекомендовано розробляти програми підвищення кваліфікації з розвитку цифрової компетенції на основі зазначеної типової програми.

За матеріалами сайту https://osvita.ua/school/85211/